Бібліотека
 |
| Самотей Лариса Леонідівна - завідуюча бібліотекою |
Поради бібліотекаря
Книга - життєдайне невичерпне джерело
Протягом багатьох років книга слугувала засобом духовного спілкування батьків із дітьми. Сімейні читання були невід'ємною частиною проведення дозвілля разом із близькими і рідними. Але тільки спільними зусиллями бібліотеки і сім'ї можна підтримати бажання дітей читати, домогтися, щоб книга стала бажаною і потрібною в кожному домі.
За результатами певних соціологічних досліджень такі висновки:
- «читання» як форма проведення дозвілля у сім'ї займає доволі незначне місце,
- дитина практично не залучається дорослими членами сім'ї до книги,
- частіше за все причиною того,що молодший школяр не має бажання і практики читання,є відсутність читацьких традицій у сім'ї.
Адже прищепити інтерес до читання можливо лише тоді, коли не тільки в школі, але і дома дитина залучається до книги.
Не загубімо традицій сімейного читання. Скористаймося нинішньою вимушеною ситуацією карантину в корисних цілях і дитину старшого віку попросіть або ж зацікавте взяти як кажуть, до рук ту чи іншу книгу, а із меншенькими почитайте разом.
Повернімось до традицій дарувати книгу на день народження або на те чи інше свято. Бо сьогодні рідко можна почути від дитини , що на день народження батьки або ж товариш чи подруга подарували її улюблену книгу. Щоправда, на щастя, такі є випадки.
Під час проведення тесту-малюнку «Вечір в моїй сім'ї» метою було виявлення кількості малюнків із зображенням книг, журналів, телевізора чи комп'ютера як способу проведення дозвілля дітей і батьків. І, як не прикро, лише в декількох малюнках можна було побачити книгу в руках дорослого чи дитини або ж книгу в інтер'єрі. Для сучасної молоді та дітей головним комунікативним каталогом вже давно став Інтернет, тому й в зображеннях домінував комп'ютер, планшет та телевізор. Але у спільності ми маємо навчити дитину полюбити книгу, сприймати її як життєдайне невичерпне джерело пізнання світу. І нам усім необхідно пам'ятати настанову видатного педагога Василя Сухомлинського про те, що «читання - це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе».
Як говорить східна мудрість:
«Якщо ви заглядаєте за 10 років уперед-садіть дерево. Якщо ви заглядаєте вперед на все життя-навчіть людину». Маємо навчити дитину читати, а, передусім, хочеться додати - полюбити читання.
Дорогі діти, батьки! Бажаю Вам приємної зустрічі із мудрими книжками.
Читайте! Хай не буде у Вас жодного дня, щоб Ви по-сімейному дружньо не прочитали бодай кілька сторінок книги, бо ж у кожної книжки є мрія: бути відкритою для всіх.
Лариса Самотей